Розглянуто новий підхід до вирішення проблеми обробки діаграм екранованих мікрозондів, побудований на неперервному вейвлет-перетворенні. Визначено шлях створення алгоритму автоматичного розбиття розрізу на окремі прошарки з поступовою деталізацією та уточненням меж шарів.

Рассмотрен новый подход к решению проблемы обработки диаграмм экранированных микрозондов, базирующийся на непрерывном вейвлет-преобразовании. Намечен путь построения алгоритма автоматического разбиения разреза на отдельные пропластки с постепенной детализацией и уточнением границ пластов.

In article viewed the new approach to a problem of processing of well-logging recordes microlaterolog devices, basing on continuous wavelet-transformation. To drawing up a way of construction of algorithm to automatic fragmentation of a geological section on separate strata with gradual detailed elaboration and specification of borders shallow layers.

Здійснено адаптацію сучасних математичних і кібернетичних методів аналізу даних для розв'язання широкого класу типових для промислової геофізики класифікаційних задач. Детально розглянуто методи кластерного аналізу, вейвлет-аналізу та штучні нейронні мережі. Проведено грунтовне вивчення основних факторів, що призводять до спотворення первинних даних геофізичних досліджень свердовин. На підставі одержаних результатів розроблено оптимальний граф попередньої обробки зареєстрованих даних. Запропоновано новий спосіб побудови простору ознак на базі неперервного вейвлет-перетворення досліджуваного сигналу, що сприяє автоматичному забезпеченню однакових масштабів і фізичних трактувань окремих ознак. Сформульовано та вирішено дві надзвичайно актуальні задачі промислової геофізики: ідентифікації аномалій, утворених єдиним джерелом і одержаних під час різних реалізацій одного й того самого процесу та розчленування тонкошаруватого розрізу на окремі шари та прошарки за результатами проведення вимірів у нафтових і газових свердловинах мікрометодами електричного каротажу та зняття відліків суттєвих значень вимірюваної характеристики у межах виділених границь. Першу задачу розв'язано за допомогою нового методу статистичної класифікації. Процедуру вирішення другої задачі побудовано на підставі використання апарату неперервного вейвлет-перетворення спільно з нейромережевими методиками. Результати продемонстровано на реальних картонажних даних. Підкреслено, що одним з напрямків проведених досліджень є інтелектуалізація процесу обробки даних геофізичного вивчення свердловин.

Висвітлено історію розвитку геофізичних методів дослідження свердловин (ГМДС). Розглянуто місце та значення ГМДС у системі геолого-геофізичних наук про Землю. Надано характеристику об'єкта досліджень та умови вимірювань у свердловині. Визначено основні напрями застосування ГМДС і розв'язувані задачі. Наведено класифікацію ГМДС. Увагу приділено електрохімічним та електричним методам. Розглянуто електромагнітні та ядерно-магнітні методи.

In the article the method classification (clusterization) is considered, in which the objects are grouped in classes in a minimum Mahalanobis of distance. As criterion of an optimality the frequency of derivation of various classes appears at multiple splitting of set of objects into the given number of classes, the initial approximations each time are selected at random. An attempt at finding a global extremum of a surface of possible solutions of the task of classification thus is done.

The article considers a possible use of artificial neural networks for the decision of separate problems of petroleum geophysics. Kohonen neuronet (a method of dynamic nuclei), the principle of its construction and functioning, and the algorithm of the data clasterization are discussed in detail. The work of this computing structure is illustrated by a concrete practical example.

Приділено увагу організації науково-дослідної діяльності в Україні. Розкрито основні принципи науки та наукового пізнання. Охарактеризовано методи наукового пізнання. Подано інформацію про джерела інформації та їх використання в науково-дослідній роботі. Наведено методику теоретичних та експериментальних досліджень. Надано класифікацію методів математичного моделювання.

Визначено та сформульовано сутність геоінформації, геоінформацій них технологій (ГІТ), понятійний апарат геоінформаційних систем (ГІС) і їх функціональні можливості. Розглянуто питання введення даних і їх оцифрування. Увагу приділено створенню електронних карт і їх збереженню за допомогою ГІТ. Висвітлено концептуальні основи ГІС, мету та принципи їх побудови, охарактеризовано сучасні технології обробки геопросторової інформації, моделі, що лежать у їх основі, сучасні напрями застосування ГІС і перспективи їх розвитку. Описано програмні засоби реалізації інтеграції даних і технологій.

Розглянуто підхід до застосування матеріалів дистанційного зондування для визначення елементів залягання гірських порід. З огляду на геометричну модель, що передбачає апроксимацію поверхні нашарувань гірських порід площиною (в межах вибраного просторового околу), та на підставі матеріалів зондування можна розробити та програмно реалізувати алгоритм обрахунку необхідних елементів залягання гірських порід. На відміну від традиційного способу визначення елементів залягання гірських порід шляхом прямих вимірів за польових умов запропоновано принципово інший підхід до розв'язання цієї задачі.